Кадрові скандали у музеї Києво-Печерської Лаври: на одній посаді – два керівники

У Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику масово звільняють людей. За словами співробітників, при цьому керуються суто особистими симпатіями

Пригоди у Києво-Печерському заповіднику почалися ще за часів перебування на посаді міністра культури "регіонала" Михайла Кулиняка. Тоді зарплати співробітникам музею суттєво збільшились, а керівництво музею перестало влаштовувати нову владу. Адже дерибанити бюджетні кошти зі своїми набагато зручніше. Наприклад, оповідка про те, як роками реконструюється стіна навколо лаври, гідна стати справжньою притчею.

Так, у 2010 попереднього директора Сергія Кролевця, який обіймав посаду 15 років, змінила Світлана Громова, а через два роки її саму замінили на Вікторію Лісничу. Ліснича протрималась і того менше, вилетівши із гучним скандалом через сім місяців. Її наступник Любомир Михайлина, який керує заповідником майже три роки, любов'ю преси не користується, адже намагається триматися в тіні.

Натомість увагу до заповідника привертає його перший заступник Валерій Панченко.

Співробітники вже три роки скаржаться, мовляв, його поводження з колективом далеке від норм ділового етикету. Ім'я Панченка фігурує і в серії антикорупційних публікацій. Зокрема, журналісти приписували менеджеру аж надто інтенсивну співпрацю з ПП "АСМ-Максимум", яке тривалий час проводило ремонтні роботи у заповіднику.

Цікаво, що попри чистку кадрів, яка сталася вже традиційно зі зміною влади у всіх підпорядкованих державі культурних закладах, топ-менеджмент лаврського заповіднику попри численні скандали залишили на місці. Пліткують, що менеджери заповіднику люди дружелюбні і мали зв'язки не тільки серед "регіоналів", але і серед нинішніх керманичів держави. Варте уваги те, що лишившись на місці, керівництво продовжує поводитись доволі норовливо.

ВІДСУДИЛА ВЛАСНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ - ТЕПЕР У ВІДДІЛУ ДВА КЕРІВНИКИ

Так, чергова серія пригод почалася 19 травня, коли музейникам розповіли про новий штатний розклад. Як детально змінюватиметься штат, не пояснили. Але при цьому почали інтенсивно викликати на бесіди і пропонувати перейти на інші посади зі зменшеними ставками. Самі працівники скаржаться, що звільняють не тих. Більше того, на місцях залишають співробітників із антиукраїнськими настроями.

Керівника екскурсійного відділу Людмилу Халіль, яка пропрацювала в заповіднику 43 роки, звільнили біля двох років тому. Спершу просто запропонували написати заяву, а коли жінка відмовилась - звільнили за статтею.

"Написали мені кілька безглуздих доган. Наприклад, одну з них - за те, що мене не було на робочому місці у мій власний відгул", - згадує жінка.

Вона не опустила руки, почала ходити по судах, а через постійний стрес "заробила" серйозне захворювання. Проте свої права захистила - за рішенням суду, жінку поновили на її попередньому місці роботи ще й призначили солідну компенсацію.
Її випадок не поодинокий - скоро пункт "фінансова компенсація за незаконне звільнення" зроблять важливою статтею у витратній частині бюджету заповідника.

Так, провідний екскурсовод Тетяна Кроха розповідає, що її переконали перевестись на декретне місце доньки. Донька з декрету не вийшла, зате Кроху "турнули" з посади. Суд виніс рішення про повернення жінки на роботу, згодом Кроха відстояла правду в апеляційній інстанції, а от касація присудила розглядати справу заново. Тепер у екскурсовода є вже друге рішення суду на її користь, і жінка чекає на другу засідання апеляційного суду.

"Мені вже завинили близько 200 тис. гривень", - запевняє Кроха.

"ДЕХТО ПРИНЦИПОВО ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ ПРОВОДИТИ ЕКСКУРСІЇ УКРАЇНСЬКОЮ"

Людмила Халіль стверджує, що у перший же робочий день ситуація в заповіднику її дещо шокувала - наприклад, у відділі не було жодного плану роботи, а керівництво повністю змирилося з відтоком відвідувачів. Росіяни в Лавру приїжджати практично перестали, а за нового клієнта боротьба не велася.

Згодом на музейницю чекав ще один сюрприз. Під час реструктуризації колективу представила ще одного очільника відділу - Тетяну Ляшеву. Тож тепер у екскурсоводів аж два керівники, тож кого слухати - невідомо. Як невідомо, кому платити чималу суму з бюджету.

Саме Ляшева керувала відділом, коли Халіль боролася у судах. Як говорять співробітники музею, жінка славиться своїми українофобськими поглядами.

"Людину з такою антиукраїнською позицією ще треба пошукати. Вона казала, що Майдан - це ганьба для всієї Європи", - коментує Тетяна Кроха.

Про антиукраїнські погляди Ляшевої аж надто емоційно говорить і завідувач екскурсійного сектору Наталія Бондаренко.

"Відверта українофобка, яка аплодувала розстрілам на Майдані, фінансувала "беркутівців", зривала в екскурсійному бюро стрічки з європейською символікою. Отримуючи немалу заробітну плату від держави, Ляшева не приховує своєї симпатії до "русского міра". Це виявляється у повному ігноруванні української мови не лише в екскурсійному бюро, а і на нарадах генерального директора ", - каже музейниця.

За її словами, з дозволу Ляшевої кілька екскурсоводів принципово відмовляється проводити екскурсії українською мовою, хоча відвідувачі і просять про це.

Проте розбиратися з цим керівництво не поспішає.

ПРИБУТОК ВТРАЧАЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ

Музейниця наводить статистику, щодо суттєвого зниження відвідувань музею.

За її даними, у 2013 році заповідник відвідало 965, 5 тис. осіб - у сукупності екскурсійний відділ заробив близько 17 млн. грн.

У 2014 ж до комплексу прийшло тільки 220 тис., а доход відділу становив трохи більше, ніж 5 млн.

Бондаренко каже, що у 2014 план вперше не було виконано. Але при цьому і нового у Мінкульті не затвердили (фінансовий план затверджується і приймається як бюджет України - ред.). А у плані на 2015 конкретні цифри (прибуток, на який очікує відділ) взагалі не прописані, як це було у попередні роки.

Зниження показників музейники пов'язують не тільки з подіями у країні, але й з інертною поведінкою керівництва.

"Звісно, росіян до музею приїжджає менше. Але є, наприклад, білоруси. Та за клієнта треба боротися", - говорить Кроха.

Її думку поділяє і Халіль. Стверджує, забули навіть про давню маркетингову практику спілкування зі школами.

"Раніше я ходила, говорила із працівниками школи, рекламувала наші екскурсії. І таким чином набиралося чимало груп", - каже музейниця.

Тепер же прибуток втрачається через бездіяльність.

"Ляшева вважала, що її обов'язки як начальника відділу полягають у тому, щоб подивитись, чи всі її підлеглі розписалися в журналі та написати доповідну про те, що десь обвалився стенд", - коментує організатор екскурсій Ольга Гончаренко.

ОДНОГО РАЗУ ЗВЕРНУЛИСЬ У МІНКУЛЬТ, АЛЕ МЕТИ НЕ ДОСЯГЛИ

Depo.ua додзвонився до Тетяни Ляшевої, попросивши прокоментувати ситуацію у заповіднику та звинувачення на її адресу. Ляшева стверджує, що оцінювати кадрові зміни - справа юристів, але скорочення її, звичайно, не радують.

Підтверджує, що наразі займає одну посаду разом з іншою людиною. А також те, що прибуток заповідника суттєво знизився.

"Число відвідувачів в українських музеях скоротилася у чотири рази, у заповіднику - у три. Але кількість школярів та студентів у нас така ж, як у минулі роки", - стверджує Ляшева.

На питання про те, що робить колектив для залучення клієнтів, відповідає, мовляв, одного разу вони вносили пропозицію у Мінкульт.

"Ми пропонували включити відвідування заповідника до програм (навчальних - ред.). Але стикнулися з тим, що люди сприймають це як запрошення прийти безкоштовно", - каже музейниця.

А також наголошує, що мова, якою спілкуєшся на роботі - питання персонального вибору.

"Наш президент в одному зі звернень сказав, що людина може спілкуватися тією мовою, якою хоче. При чому не лише в побуті, але й на роботі. Наші екскурсоводи завжди починають українською, але потім переходять на ту мову, яку бажають відвідувачі. Ми можемо проводити українською, російською, німецькою та іншими", - говорить Ляшева.

Також каже, що твердження про те, що вона "українофобка, яка аплодувала розстрілам людей на Майдані", коментувати не буде.

"Нехай це лишиться на сумлінні людей. Якщо хтось таке говорить, це значить, він сам аплодує смертям людей. Тому що кожне життя має цінність найвищу", - каже голова відділу.

Музейники наголошують, що їхній заповідник - заклад величезного державного значення, але при цьому чи не найбільш багатостраждальний заклад в Україні. Адже більше з такою швидкістю ніде не змінювались керівники, а значить, не скорочувались кадри.

Справедливо зазначити, що для працівників екскурсійного відділу, який складає 50 осіб, зараз і справді роботи небагато. Якщо за день екскурсовод проводить дві екскурсії, день вважається достатньо вдалим.

Проте на думку колективу, набагато краще працювати над відвідуваністю музею, ніж знищувати школу. Тому колектив написав листи на ім'я віце-прем'єра з гуманітарних питань В'ячеслава Кириленка, президента Петра Порошенка та голови підкомітету з питань телебачення і радіомовлення Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Миколи Княжицького з проханням розібратись у ситуації і припинити "розправу".

Працівники акцентують, що зрозуміли б скорочення штату, якби воно проводилось державною комісією, а не групкою осіб, яка керується переважно власними симпатіями та антипатіями. До того ж, у новій структурі кількість посад зберігається - але замість екскурсоводів збільшуватиметься кількість "допоміжних" служб. Тобто, бюджет країни навряд чи виграє від такої реструктуризації, а от музейний комплекс може суттєво програти.

В самому заповіднику на офіційний запит depo.ua доволі сухо відповіли, що згідно зі статутом закладу, його структура може змінюватись в залежності від завдань і визначається генеральним директором. Нова ж структура введена в дію за наказом Мінкульту від 06.04.2012.

"Переважна більшість працівників ознайомлена із відповідними змінами в організації виробництва і праці та погодилась на переведення до нової структури Заповідника", - йдеться у відповіді.

Також стверджується, що документальні підтвердження наявності антиукраїнської позиції деяких працівників у дирекції відсутні.

http://www.depo.ua/ukr/life/u-lavri-kadroviy-skandal-na-odniy-posadi-dva-kerivniki--22062015203300