«KOZAK SYSTEM»: НАДЗВИЧАЙНО ЛЮБИМО МУЗИКУ І ЗАРОБЛЯЄМО ТІЛЬКИ НЕЮ

Нашу нинішню політику не можна сприймати всерйоз. «Партія снайперів» - це образ. Навіть кліп збираємось до неї зняти. Привідкрию трохи завісу, у ньому діти будуть кидатися лайном по якомусь тлустому дядькові, який уособлюватиме щось не те, що потрібно Україні. Це все – образ одвічного бажання українського народу бути вільним

Після гучної столичної презентації дебютного альбому «Шабля» київський гурт KOZAK SYSTEM (а це колишні «Гайдамаки» без вокаліста) завітав на Буковину,  де представив його 22 листопада в Чернівецькому музичному пабі «Паблік».  Таким чином рок - колектив розпочав всеукраїнський тур, який на перших порах охопить 18 міст нашої держави. Нажаль у Чернівцях на сцену разом із гуртом не вийшли співавтори пісень, відомі музиканти і письменники Сергій Жадан, Сашко Положинський, Дмитро Лазуткін, Катя Chilly, Андрій Середа, Ірена Карпа, як було у столиці, але навіть попри це драйву все одно не бракувало.  Ще б пак, адже у обгортці під назвою KOZAK SYSTEM причаїлися і фольк, і ска, і реггі, і панк, і інші споріднені стилі, під які ноги самі рушають у запальний танок. Тож буквально вже з першої пісні бажаючих «повідриватися» під сценою було чимало. Плавними переходами від запальних ритмів до лірики гурт видавав «на гора» пісню за піснею з нової платівки, почувши які усім ставало зрозуміло, що колишньому їх співаку - Олександру Ярмолі залишивши за собою одну тільки назву «Гайдамаки» і втративши потенціал, який накопичувався роками буде нелегко підтвердити зірковий статус свого гурту. Після концерту диски «Козацької Системи» розкуповувались мов пиріжки, а вдячні музиканти залюбки фотографувалися із усіма бажаючими, роздавали автографи і щиро раділи успіху.
-«Це найщиріший альбом у нашому житті. У ньому поєдналося дві сторони творчості KOZAK SYSTEM: перша – рокова і потужна, друга – романтична і поетична. «Шабля» є нашою спробою об’єднати прогресивні національні культурні сили – у створенні пісень альбому взяли участь знакові постаті сучасної української культури» – каже про своє дітище бас – гітарист та бек – вокаліст KOZAK SYSTEM Володимир Шерстюк, із яким ми поспілкувалися одразу після чернівецького концерту.

-За виборами слідкував?
-Аякже! Я не політолог, не вмію правильно сказати, але єдине що я зрозумів, це те, що якщо нашому північному сусідові не все сподобалось, а коли йому щось не подобається, то це означає, що у нас все іде як треба.
-Виповнюється вісім років з часу «Помаранчевих» подій. Наскільки для тебе ця дата є значимою?
-Максимально значимою – це прекрасна дата солідарності людей, які консолідувалися за ознакою не примирення з неправдою і з бажанням бути вільними, самостійними і свідомими. Це фантастичний день, як би він потім не закінчився, як би лідери цієї революції не «прокинули» народ, і хоч ти мені що не розказуй, що ця тема зараз виїденого яйця не варта, я був там з першого і до останнього дня і ми грали чотири рази на Майдані. Більше того, «Гайдамаки» виступали першими. Це було 23 листопада о 16:30. Нас показали 50 телекомпаній світу, і нам потім з різних куточків світу телефонували друзі, і казали що бачили нас по телевізору. Це випадково вийшло. Ми виходимо на сцену, ніякого саундчеку, нічого такого, і все – зриває «башню», і так далі. І я пам’ятаю ці очі людей, які стояли на майдані, і свої очі, коли бачив їх у дзеркалі. Гадаю, що людей кинули політики, а люди тоді повірили. І я боюся що наступний акт такої довіри і консолідації народу станеться не скоро. Нажаль, люди зневірилися.
-Вам не боязко зараз співати пісні із політичним забарвленням, такі як «Партія снайперів»?
-По – перше вони жартівливі, в них немає ніякої агресії чи заклику до якоїсь агресивної дії. Передусім це пісня про те, щоб людина ставилася до всього цього свідомо і іронічно. Нашу нинішню політику не можна сприймати всерйоз. «Партія снайперів» - це образ. Навіть кліп збираємось до неї зняти. Привідкрию трохи завісу, у ньому діти будуть кидатися лайном по якомусь тлустому дядькові, який уособлюватиме щось не те, що потрібно Україні. Це все – образ одвічного бажання українського народу бути вільним і одвічної неспроможності цю свободу, яка йому іноді історично дається утримати. Утримати і оцінити – так, як це було в 90-му році, так як це було у 2004-му.

Тарас ПІЦ, фото автора

http://www.radiobuk.cv.ua/index.php/home/kulturamusicfilm/1618-lkozak-systemr-------