Варіанти стратегії й тактики для соціальних радикалів

Передмова

Я фахівець із суспільних та світоглядних проблем. Пояснив причини  наших лих та запропонував шляхи їхнього безконфліктного і взаємовигідного вирішення. Однак українці дружно й радісно ігнорують всяку новизну одноплемінників. А неукраїнці у цьому беруть приклад із аборигенів. Натомість більшість населення свідомо й відверто живе за правилом «Обдури українця першим!». І дуже успішно це в них виходить – саме українці етнічні живуть в Україні і найкоротше, і найгірше. Але жодного нашого навіть найзадрипанішого діяча чи активіста це аніскілечки не турбує. Навпаки, більшість з них останнім часом (звісно ж, з подачі неукраїнців) любить блиснути власним «гуманізмом» щодо проявів расизму та ксенофобії якраз українцями. Ще й аргументи наводять, мовляв, той –то і той-то в Росії чи на Заході це сказав. Значить, так і є, така вже ми погань.

Виходить, що у нас, і найперед у столиці, виключно україномовна молодь нападає на іноземців, бо ті не спілкуються українською. Скінхеди є такі, найпалкіші патріоти України серед нашої молоді. Може, чули? Все строями ходять, у вишиванках та зі стрілецькими піснями.

Саме таке враження складається , коли самі етнічні українці в ЗМІ говорять про ксенофобію та расизм в Україні. І звісно, всіляко таврують і закликають до відсічі.

Хоч самі ці «гуманісти» безліч разів особисто переконувалися у  російськомовності та антиукраїнськості наших скінхедів. І що хуліганять вони саме від російського шовінізму. І що насправді расизм та ксенофобія в Україні свідомо застосовується якраз до українців етнічних. Від чого б ще останні так масово виздихували (саме так, бездумно, по-тваринному)?!

Якби це було не так, то закулісні диригенти чергової метушні українців-запроданців надали б відповідну статистику. Так, мовляв, і так, на тисячу чорношкірих чи азіатів за рік скоєно стільки-то нападів національно свідомою українською молоддю. А самі етнічні українці при цьому всіляко процвітають і множаться.

Насправді ж українці за цей же період на тисячу поголів’я втрачають в десятки разів більше людино-років. То кого в Україні цілеспрямовано пригнічують та винищують?!

І що найсумніше – все це прекрасно розуміють всі наші найреєстровіші патріоти. Але мовчать, бо… І саме «бо». Ось свіжий приклад. Днями один нардеп-неукраїнець від нічого робити вирішив розважитися і викликав на двобій начальника однієї із спецслужб. І той злякався?! Не тому, що лячно проти нардепа, чи від фізичної кволості. А виключно від української меншовартості!

То як же і в чому такі «патріоти» та «захисники» можуть щось корисне зробити для одноплемінників???

Я навмисне навів найпростіші факти, для розуміння яких не потрібно вдумливо аналізувати ту чи іншу статистику – вони очевидні всім і кожному. А тому й реакція на них швидка і емоційна – треба щось робити, бо українці вочевидь пропадають.   І особливо боляче занепад українства сприймає частина людей із вродженими задатками патріотизму і справедливості. Тобто, їхня реакція базується на емоціях, а не на холодній логіці. Ще й тому не на логіці, що з радянської освіти її років 50 як свідомо вилучили.

Вступ.

Ось і зараз економічний та моральний визиск етнічних українців у буцімто українській державі закономірно породив черговий сплеск радикальних настроїв. Насамперед, звісно, серед молоді. Ну, а сьогоднішні ЗМІ їх дуже швидко поширюють. Думаю, ще й за мовчазної згоди частини наших спецслужб. Бо ж просто не мають там хлопці роботи – справжніх злочинців у нас чіпати не можна, то треба самим фактично вирощувати хоч поганеньких, на рівні базікання, та все ж кандидатів у вороги народу. 

Зрештою, так чи інакше, а радикальна риторика відчутно поширюється. І хоч власне проукраїнської серед неї меншість, але певна частина найдурніших громадян і справді може при нагоді вдатися до безглуздого кровопролиття. Причому згадайте, що українців дуже легко спровокувати саме на кровопролиття братовбивче – такий вже в них дефіцит клепок здавна.

Тим більше, що ніби й наші класики цю справу освятили: так, мовляв, насталити обуха, щоб кров ворожа аж у Чорне море… Знову ж і ЗМІ свідомо чи ні, а таки рекламують теракти та всіляких закордонних бойовиків – а в нас, затурканих, цього добра немає… А це, повторюю, на незрілу психіку діє майже як наказ.

Дивовижа для українців

Запитаєте, що ж пропонує автор? Перевиховувати цих радикалів, карати їх, запроваджувати тотальну цензуру на всяку критику?...

Ні і ще раз ні! Зрештою, все це вже у величезних масштабах було і нікому не допомогло. А пропоную я таке, чого українці навіть не думали ніколи – спрямувати це щире несприйняття суспільних негараздів якраз на суспільну користь!

Причому, не як добровольців для всілякої там боротьби із «суспільним злом» - всякі конфлікти завжди тільки зменшують суспільне багатство, а отже – і добробут населення. А виключно з інформаційною і навіть педагогічною метою. Насамперед для формування у нашій громадській думці науково обґрунтованого ядра, з якого і виростити мислення українців власним розумом.

Бо ж дивіться що маємо зараз. Громадська думка формується майже виключно брехунами, махінаторами та підлизами. Зрозуміло, що на такій понятійній основі ніколи й не виникне суспільний намір про принципові суспільні зміни на краще. Тож потрібно з багатьох першоджерел (авторів) масовано внести у громадську думку не брехню. А ці радикально настроєні в основному молоді люди просто не вміють брехати (хоча б тому, що ще не навчилися), а тому кажуть, що думають. Ось і навчити їх говорити правду про науково пояснені причини (не персоналії!) наших проблем. І говорити масово, постійно та доказово, щоб дійшло до основної кількості т. зв. мовчазної більшості. Це і буде конкретний суспільнокорисний внесок кращої частини молоді у формування в українців недостаючи клепок.

Такі знання та ще й у популярні формі в Україні вже напрацьовані. Причому доведена можливість успішних суспільних реформ тільки  (і знову диво для українців!) безконфліктно та взаємовигідно!

Звичайно, для радянських людей це взагалі велике потрясіння – покращувати життя одночасно для всіх!?  Адже до цього споконвіку мріялося покращення комусь одному за рахунок погіршення комусь конкретно іншому. І обов’язково щоб з фул контактом та експр, ескпро,  тьху, та відібрати! - ось воно, торжество справедливості…

Пропозиції

Я навіть не пробую зацікавити Вас якраз моїми поясненнями на цю тему, бо сам же й описав, чому Ви не сприймаєте новизни одноплемінників. Я пропоную не таке для Вас неприємне: давайте гласно перевіримо, чиє пояснення нашої проблематики та конкретних варіантів стратегії і тактики її вирішення виявиться найкращим (найдоказовішим)?  А раптом Ваше? Те й поширюватимемо.

Зрозуміло, що таке порівняння треба проводити відповідними методами, вони в науці напрацьовані.

А щоб частина наших спецхлопців не жалкувала, що вислизає така нагода проявити пильність, то пропоную їм професійно підключатися до поширення цього методу на закордонні гарячі точки та ще й за великі (варто поторгуватися) гроші. До того ж, там і справді можна проявити свою майстерність, хто її має.

3 червня 2008р.  Клець Дмитро Васильович, українець без меншовартості, незалежний дослідник.