Юрій ЗБІТНЄВ: «Нам варто прагнути до стандартів творення національної держави»До Дня Конституції України.
1.Наскільки наш Основний закон відповідає європейським стандартам?
Європейські
стандарти – це міф, яким прикриваються демагоги від політики.
Запитайте про це у
будь якого депутата українського, французького чи німецького. Ви
отримаєте три різні відповіді, або не отримаєте жодної. Стандартів
Конституції не існує в принципі. Для кожної країни Основний закон
особливий і неповторний. Що брати за основу Британський
конституціоналізм, конституційний переворот Шарля де Голля чи іспанську
модель договірної демократії за посередництвом монарха? Стара Європа
народжувалась в монархії, і ,можливо, якби європейський союз розвивався в
цьому напрямку, багато сьогоднішніх проблем пов’язаних з фінансовою
кризою вдалось би уникнути. Базові принципи об’єднавчих процесів закладались в тридцятих роках, http://hvylya.org/analytics/history/10372-gitler.html а після Маастрихтського договору почалась
де суверенізація країн, що прагнули вийти на новий рівень міждержавних
відносин, апогеєм яких стала Конституція для об’єднаної Європи. З тексту цієї Конституції відслідковується те, що вона виходить за межі класичного міжнародного договору. Все відвертіше ставиться під
сумнів діюча три з половиною століття Вестфальська система міжнародного
права з її центральними принципами, закріпленими в статуті ООН, що
перейшли до конституцій держав, а саме, принципами державного
суверенітету, неправомочності втручання у внутрішні справи держави і
непорушності кордонів. Деякі спостерігачі, кажуть, що Європейська Конституція
– це похідне від досить цинічного переконання великих країн ЄС в тому,
що з десятками непередбачуваних новачків неможливо буде працювати
колишніми методами. Який там консенсус, коли потрібні тверді важелі управління, а не аморфна конфедерація. Серед таких новачків потенційно можемо опинитись і ми. Сьогодні важко спрогнозувати термін
існування ЕС в її нинішньому вигляді. Праві політичні партії, що масово
сьогодні приходять в національні парламенти , на фоні кризових явищ пришвидшують процес відновлення національних держав. Ось саме до цих стандартів, стандартів творення національної держави нам і варто прагнути.
2. Якими положеннями ми можемо пишатися?
Положеннями треба
не пишатися, а керуватись, як нормами прямої дії (ст. 8) і виконувати
їх. Якщо абстрагуватись і читати Конституцію України, як конституцію
іншої держави, то можна не тільки пишатись, а терміново прагнути
отримати українське громадянство, платити всі податки , вулиці іменувати фаміліями парламентарів і ставити пам’ятники президентам.
Приблизно так оцінили прийняття нашої конституції європейські політики, особливо відзначивши Розділ другий: Права, свободи та обов’язки людини і громадянина.
На жаль реальність більш жорстока і
саме сьогодні ми отримуємо критику влади саме в питаннях виконання і
дотримання норм конституції. Я не буду цитувати висновків
Венеціанської комісії стосовно не легитимності відміни конституційної
реформи, чи зауважень міжнародних організацій стосовно свободи слова . Всім відомо, що категорії СВОБОДА, ПРАВО , ОБОВЯЗОК дискредитовані в суспільній свідомості, викликають відразу , неповагу до влади і власне до Конституції.
Візьміть для прикладу ст. 27 Кожен має право на життя. А коли пенсія нижче прожиткового мінімуму, а прожитковий мінімум нижче межі бідності - людина має право на життя?http://www.golosua.com/main/article/intervyu/20110619. І так можна говорити майже по кожній статті Конституції. Право на охорону здоровя(ст. 49), на житло(ст. 47), на соціальний захист (ст..46), право на працю(ст. 43), право на підприємницьку діяльність( ст..42). Кожна
з цих статей сьогодні для рядового українця звучать як образа. Медична
реформа, пенсійна, реформа ЖКГ та податковий кодекс – все спрямовано на
тотальне порушення конституції і погіршення умов життя , праці,
існування. Право, в умовах кримінальної демократії, існує тільки для обраних і , на щастя, на дуже обмежений термін.
Українці народ спокійний. Сьогодні вони пишаються тим, що вільно говорять, бо їх ніхто не чує, щось роблять - бо їм ніхто гідно не платить і виїжджають з країни – бо вони тут не потрібні. Так вже було в історії. Скоро прийде час і ми знову будемо пишатись новим Богданом Хмельницьким, Іваном Гонтою і Нестором Махно.
3. Що треба удосконалити у Конституції і чи варто її змінювати?
Жоден громадянин України не має до
діючої конституції ніякого відношення. Першому Президенту України
Л.Кравчуку не вистачило політичного часу для затвердження конституції на
референдумі, а всі наступні президенти намагались робити кон'юнктурні правки, прикриваючись псевдо конституційними реформами..
Перша конституція, як
виключення,(про що є відповідне рішення Конституційного суду) була
прийнята Верховною Радою і повинна була бути затверджена на референдумі.
Адже текст конституції та механізм її прийняття мають виключно одну
мету – довіру і повагу нації до влади і держави. Широка
участь населення є не тільки запорукою демократії, а основою
стабільності і незмінності Основного закону. Саме тому потрібен був референдум, або конституційні збори.
Я робив відповідні пропозиції ще у
Верховній Раді першого скликання, а з 2004 року ми поступово розгортаємо
кампанію по прийняттю нової конституції через механізм конституційних
зборів. http://sd.org.ua/news.php?id=19671. Це сьогодні єдиний шлях уникнути громадянського конфлікту в умовах економічної кризи , що посилюється політичною корупцією та фактичною де суверенізацією країни транснаціональними корпораціями та міжнародними фінансовими інститутами.
Ми вже маємо з цього приводу
позитивні сигнали Венеціанської комісії, що позитивно оцінила створення
науково-експертної ради по скликанню конституційної асамблеї. http://hvylya.org/analytics/politics/10342-2011-04-19-06-24-08.html.
Л.Кравчук та В. Янукович теж декларують необхідність проведення
Конституційної асамблеї, але поки що всі обговорення відбуваються за
зачиненими дверима. Громадянське суспільство фактично відсторонене від участі в розробці механізмів діяльності асамблеї та роботи над новим текстом. Я особисто переконаний, що стабільною і дієвою буде тільки та конституція, що відображатиме точне співвідношення суспільних сил, та матиме найбільшу підтримку за межами парламенту.
Ю.Збітнєв ВП Нова сила
Громадський конституційний комітет
| 
