Думки матеріальні!
Думки матеріальні - це факт. Що відбувається із вашою свідомістю і підсвідомістю, коли ви дивитесь кіно, або новини? Вони трансформують почуте і побачене на себе, тобто на Вас, ви представляєте себе героєм картини або подій, і в думках переживаєте неначе воно відбувається із вами або близькими...в цьому і є причина успіху кінематографу, що він, з усіх засобів мистецтва, найближче до реальності передає почуття, думки, інформацію, мотивацію, а значить навчаю, переконує, виховує, діє як найсильніший гіпнотизер. Отже чужа доля, нав’язана Вам автором фільму або сюжету, неначе вірус ввірчується в інформаційно-енергетичну програму вашого існування і переробляє її під свій регістр. І той негатив, що відбувається у вашому житті потім, можливо є наслідком того, що в якийсь момент резонанс між психічним і фізичним та інформацією, що и отримали з теле-кіно продукту, настільки був сильним, що змінив вашу долю.
Психіка на 95 % складається з емоційно-плотської сфери Головними темами випусків теленовин нерідко стають трагедії. Це привертає увагу глядачів і впливає на їх психоемоційний стан. Мозок людини запам'ятовує першу і останню думку. Тому головну позитивну інформацію варто подавати спочатку і в кінці програми. Якщо ж перша інформація негативна, тоді і вся інша сприйматиметься як «вибух», який навіть коли чоловік вимикає телевізор залишається у нього в голові.
Психологи вважають, що розповідати про террактах, катастрофах або аваріях потрібно не пригноблюючи психоемоційний стан людини, а пробуджуючи до позитивних дій.
Відмічено що діти які часто проглядають ужастики позбавляються частини своїх найважливіших інтересів і функцій, їх емоційне життя обідняється, що приводить до ранньої і односторонньої інтелектуалізації психіки.
Не можна обійти увагою той факт, що вони споглядають і всю ту жорстокість і насильство, які йдуть в «дорослому» ефірі – трупи з відрізаними кінцівками, кримінальні сюжети, демонстрації статевих актів. Що це привнесе в психіку дитину, чому можуть навчити інфернальні сюжети, невиразні «чернушные» персонажі, олігархи і блатота, можна здогадатися, знаючи, що сьогодні діти грають в героїв серіалу «Антикілер», а готуються – в персонажі «Нічного дозору»».
«Результати ряду досліджень, проведених в США, свідчать, що телепередачі і фільми, що містять акти насильства, є причиною 15-20% актів насильства, що здійснюються в реальному житті. До реалізації телеагресії особливо схильні діти і підлітки. За даними Американської медичної асоціації, за роки, проведені в школі, середньостатистична дитина бачить по телебаченню вісім тисяч вбивств і сто тисяч актів насильства. Телебачення негативно впливає і на моральність суспільства. Наприклад, у фільмах і «милі», США, що транслюються на чотирьох провідних телеканалах, фактично рекламується розбещеність. У 91% епізодів, що показують сексуальний зв'язок між чоловіками і жінками, статеві партнери не полягають в браку. За свідченням світових рейтингів, до найпопулярніших видів кіномистецтва на Заході відносяться фільми жахів. Їм віддають перевагу більше 70% дорослих глядачів. У Україні цей жанр добре затребуваний майже 18% громадян зрілого віку.»
«По кількості насильства на телеекрані Україна наздоганяє могутні телевізійні держави. У ефірі того або іншого українського телеканалу глядач в середньому кожні 16 хвилин може бачити сцени насильства. У прайм-тайм з 19.00 до 23.00 цей середній часовий проміжок зменшується до 12 хвилин. Для порівняння в Росії відповідний показник складає 15 і 10 хвилин, в США – 15 і 6 хвилин».
«Учені підрахували, що більше 65% епізодів, що містять насильство, складають ті з них, в яких агресорами на телеекрані виступають чоловіки. Жінки ж більш схильні вдаватися до вербальної і непрямої агресії.
Чималий заряд агресії несуть і різні інформаційні програми, які до того ж найчастіше з'являються на екрані. Їх зміст перенасичений зображенням насильства в емоційно холодній манері викладу. Акти агресивної поведінки часто містяться в спортивних програмах, перш за все, – трансляції бойового єдиноборства. Рідкісною на екранах є хіба що дитяча агресія і агресивні сцени за участю представників тваринного світу. Так сьогодні людському співтовариству в самий раз постежити і повчитися чомусь у братів наших менших.»
Результати досліджень реакції ендокринної системи чоловіків і жінок, проведених ученими з Університету Мічігану (США) свідчать про те, що при прогляданні кінофільмів у людей змінюється рівень статевих гормонів. Так, мелодрами здатні підвищити рівень прогестерону у чоловіків і жінок на 10%, любовні історії понизити рівень тестостерона, а значить і агресивність у чоловіків, тоді як у жінок рівень цього гормону в крові залишиться незмінним. Кримінальні драми і бойовики можуть підвищити рівень тестостерона в крові чоловіків на третину
Немає чіткого визначення того, що ж розуміти під сценами насильства. Саму агресію, звичайно, розділяють на фізичну (навмисне використання фізичної сили з метою спричинення шкоди), непряму і вербальну, але, що стосується визначення їх меж, тут ситуація нагадує суперечку про те, що вважати еротикою, а що порнографією».
«Телевізійний продукт з одного боку претендує на те, щоб вважатися витвором мистецтва, з іншої – це бізнес. Але в тому і іншому випадку вінзачіпає і свідомість і підсвідомість.
Так, події фільмів жахів відбуваються в символічним мирі, що існує лише на екрані телевізора. І персонажі цього, заснованого на інших законах миру, не зустрічаються в світі реальному. Але в цьому основна загроза впливу цих творів на психіку людини. Такий відомий випадок, коли маленький хлопчик убив свого молодшого братика, просто тому що йому здавалося, що в житті, як і на екрані, завдавати ударів по живій людині – це не боляче і не страшно.
З іншого боку, впливати на емоційне полягання глядача в тому або іншому ступені або формі властиво практично всім видам телевізійного контента. Коли цей вплив здійснюється у формі атаки, народжуються такі телешоу як «алчность», «Слабка ланка», «Останній герой» та інші. Вельми показово в цьому ряду, одне з останніх досягнень продюсерської думки – «Природний відбір». Ніяк не обійти увагою той факт, що головною темою багатьох популярних телепрограм стають деструктивні аспекти міжособових відносин дорослих чоловіків і жінок. Найяскравіший приклад – «Вікна» Подібного роду програми, граючи на таких негативних проявах властивих людській психіці як цікавість, заздрість, ревнощі, страх, агресія, зарозумілість, жадання влади, грошей і слави за всяку ціну, руйнують психіку і глядача і учасника, оскільки у результаті нічого окрім психологічної порожнечі, безвихідності і злості не несуть. Може бути саме завдяки таким проектам – в наших країнах суїцид за даними ВООЗ, зріс за останні 5-6 років майже на 60 %».
Отже в світі йде війна – інформаційна війна, коли людей вбивають не стільки фізично, скільки морально, етично, інтелектуально тим, що за допомогою всіх наявних в арсеналі телебачення засобів – видовище, яскравість, авторитетність, регулярність, асоціативність і інше, «привчають» до токсикоманії, алексии, хамству і безкультурності, вселяють агресивний, конфліктний, безпринципний і егоїстичний принцип поведінки і вирішення життєвих проблем, нав'язують продукцію, вживання якої, і це доведено, веде до ожиріння, раку, атеросклерозу, пропагують спосіб життя думок, які виключає спорт, творчість, навчання, роботу як таку, перетворюють на анахронізм будь-які людські духовні і душевні цінності, замінюючи їх порожнім і швидкоплинним задоволенням інстинктів і дрібних честолюбних бажань”.
Що робити? – Стати членом і активним діячем Асоціації Споживачів Інформації України. Томущо тільки об’єднавши зусилля ми можемо захистити себе від інформаційного тероризму.
|
