П`ятниця, 20.10.2017, 11:47
Приветствую Вас Гість | RSS
Пошук
Головна | Каталог статей | Регистрация | Вход
МАЛЕНЬКА ПАРТІЯ СНАЙПЕРІВ
Форма входа
Меню сайту

Категорії каталогу
Мои статьи [706]

Наші друзі
  Locations of visitors to this page

Новини
[25.02.2017][Мои статьи]
ВОЖДИ ПРОЛЕТАРИАТА» О НАРОДАХ (0)
[22.02.2017][Мои статьи]
Отці невидимого фронту (УПЦ ФСБ) (0)
[20.01.2017][Мои статьи]
Музичний олігарх з ДУС АП проти журналіста О.Ягольника! (0)
[31.12.2016][Мои статьи]
Константин Стасюк о "неправильной" физиологии и "официальном" лечении (0)
[15.11.2016][Мои статьи]
Комбат Юрий Покиньборода против Хатии Деканоидзе (0)
[04.11.2016][Мои статьи]
Ось і студентка стала директором музею… (0)
[08.10.2016][Мои статьи]
“Друзі Гіркіна” з Міноборони майже святі… (0)
[07.10.2016][Мои статьи]
Мистецтво в зоні АТО (0)
[29.09.2016][Мои статьи]
Для чого заборонили Київську Русь? (0)
[28.09.2016][Мои статьи]
Реформа МВД: дайте денег и власти! (0)

Опитування
Як реагувати на злочинну вакцинацію, дозволену МОЗ?
Всього відповідей: 755

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Публікації » Мои статьи

Порпання в Конституції чи політреформа

Порпання в Конституції чи політреформа

 

Ніхто не заперечує, що якби у нас все робилося згідно із Конститу-цією, то жилося б нам набагато краще. Але чомусь (чому саме – ніхто всерйоз і не цікавиться) так не робиться.

Ось тут нашим вождям та вождикам вкотре й відкрилося: звіс-но ж, винна в цьому сама Конституція! Написаний на папері текст, тобто.

А значить, якщо в цьому тексті належним чином подлубатися (зви-чайно, офіційно це іменується пишніше – “докласти політичної волі”), то всім повний кайф гарантований.

І знову, як мавпа газету, беруться шматувати черговий папір. Ані-трохи не задумуючись над тим, що всякий текст спочатку формується в голові. Тож і починати треба якраз з неї!

Бо ж нема ні найменшого сумніву в тому, що українські біди та проб-леми за походженням виключно внутрішні, світоглядні. Це означає, що наявне розуміння власного життя (=суспільних закономірностей) не дає змоги українцям жити краще.

Висновок: в першу чергу треба проаналізувати наявний світогляд на міру науковості, а потім доповнити його недостаючою клепкою.

Причому, відповідні наукові знання вже створені! І напрацьовані відповідні технології поміщення цих знань хоча б в так звані елітні укра-їнські голови.

Але, але, але...

Справа в тому, що наявне українське мислення логічно замкнене, а отже - самодостатнє. А тому наші громадяни (всі!) стосовно суспільної те-матики визнають тільки докази особистої правоти. В той час, як наукове (об'єктивне, правдиве!) розуміння суспільства формується виключно за допомогою доказів правоти думки (незалежно від суспільного статусу її автора чи носія).

Тому й сьогоднішню політреформу в Україні (як, до речі, і всі попе-редні наші реформи) розглядають виключно на антинауковій основі. Різ-ниця тільки в тому, що пропрезидентська більшість відстоює вузько-груповий егоїзм, а опозиція – власні ідеологічні та моральні цінності. Але й ті, і ті напрочуд дружно ігнорують основний пріоритет суспільствадобробут населення (до речі, досить давно вже кількісно описаний у вигляді життєвих стандартів та визнаний надійним орієнтиром суспільного прогресу в передових країнах).

Проте, як бачимо, всі(!) учасники політреформістських сварок (бо це аж ніяк не вдумливе обговорення) твердять тільки кожен своє. А значить, в руслі наявного (хоч і ніде доказово не описаного !?) розуміння суспіль-ства будь-який варіант реалізації політреформи нашого життя не покра-щить. З тієї простої причини, що наші біди та проблеми - це закономірні наслідки властивостей наявних суспільного ладу та державного устрою і чинного управлінського алгоритму.

Простіше кажучи, поки управлінські рішення у світоглядній своїй ос-нові будуть безграмотними, доти не має значення, хто командуватиме - Президент, ВР чи Кабмін.

Тому, не вникаючи в даній замітці в науковий бік справи, я пропо-ную простий і безконфліктний варіант політреформи, А саме: особисто зацікавити всі гілки влади нашим з Вами добробутом. Шляхом,  скажімо, розширення статті 48 Конституції України таким чином:

 

"Кожен має право на життєвий рівень для себе та своєї сім'ї не нижче соціального мінімуму, який встановлюється відповідним Зако-ном.

Джерелом добробуту є праця. Результати праці кожного мають товарний характер і реалізуються на ринку в умовах добросовісної кон-куренції. Тільки таким чином результати праці кожного в загальному ви-падку приносять користь: спочатку конкретному споживачеві (задоволь-няючи певну його потребу), потім - суспільству (зокрема, через податки) і, в останню чергу,  самому собі (у вигляді прибутку) як виробникові даного товару.

В такому разі прибутки всіх працівників органів державного уп-равління повинні прямо залежати від добробуту населення на підпоряд-кованих їм територіях. Залежність прибутків держуправлінців від добро-буту населення регламентується Законом і ці прибутки є доступними для ознайомлення кожному".

 

Принагідно зауважу, що концепція такого Закону вже розроблена. Зрозуміло, що я не є суб'єктом законодавчої ініціативи і, тим більше - змін до Конституції. Але якщо наші юристи попрацюють над даною пропозицією (тема ж бо яка дисертабельна!), то можна невеликими доповненнями до Конституції уникнути безплідного галасу та колот-нечі "борців за народ" всіх мастей і досягти справді суспільнокорисних результатів.

 

 

Клець Дмитро Васильович,

українець без меншовартості,

засновник наукового суспільствознавства,

вул.Шевченка, 102,

с.Рачин, Дубенський р-н,

Рівненська обл., 35609

Категория: Мои статьи | Добавил: snayper (02.06.2008)
Просмотров: 567 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Copyright MyCorp © 2017
Зробити безкоштовний сайт з uCoz