П`ятниця, 20.10.2017, 11:31
Приветствую Вас Гість | RSS
Пошук
Головна | Каталог статей | Регистрация | Вход
МАЛЕНЬКА ПАРТІЯ СНАЙПЕРІВ
Форма входа
Меню сайту

Категорії каталогу
Мои статьи [706]

Наші друзі
  Locations of visitors to this page

Новини
[25.02.2017][Мои статьи]
ВОЖДИ ПРОЛЕТАРИАТА» О НАРОДАХ (0)
[22.02.2017][Мои статьи]
Отці невидимого фронту (УПЦ ФСБ) (0)
[20.01.2017][Мои статьи]
Музичний олігарх з ДУС АП проти журналіста О.Ягольника! (0)
[31.12.2016][Мои статьи]
Константин Стасюк о "неправильной" физиологии и "официальном" лечении (0)
[15.11.2016][Мои статьи]
Комбат Юрий Покиньборода против Хатии Деканоидзе (0)
[04.11.2016][Мои статьи]
Ось і студентка стала директором музею… (0)
[08.10.2016][Мои статьи]
“Друзі Гіркіна” з Міноборони майже святі… (0)
[07.10.2016][Мои статьи]
Мистецтво в зоні АТО (0)
[29.09.2016][Мои статьи]
Для чого заборонили Київську Русь? (0)
[28.09.2016][Мои статьи]
Реформа МВД: дайте денег и власти! (0)

Опитування
Як реагувати на злочинну вакцинацію, дозволену МОЗ?
Всього відповідей: 755

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Публікації » Мои статьи

УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС НА ЕПІДЕМІЯХ
ХРОНІЧНА ЖАДІБНІСТЬ
УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС НА ЕПІДЕМІЯХ
Ліки в українських аптеках продаються з націнкою, що сягає 200% – про це повідомив заступник голови Державної податкової адміністрації Олександр Буханевич. Зважаючи на те, що імпорт медпрепаратів цьогоріч сягнув 6,1 мільярдів гривен, сукупний прибуток аптек дорівнює астрономічній сумі. Та не тільки комерсанти наживаються на хворих. Перевірки, до яких були залучені спецслужби, свідчать про багатомільйонні зловживання в системі охорони здоров'я. Чиновники збивають собі чималі капітали завдяки хворим на ВІЛ/СНІД, туберкульоз, рак тощо.


БОМБА ДЛЯ ПОЛКОВНИКА СБУ

Увечері 16 жовтня в самісінькому центрі Києва кинули саморобний вибуховий пристрій під ноги працівника Департаменту контролю захисту економіки СБУ – 41–річного полковника Геннадія Голобкова. Той тільки–но припаркував автівку й прямував додому, коли підбіг молодик років 20–ти й жбурнув торбинку з обрізком труби, начиненої 300 г тротилу, болтами та гайками. Голобкову розірвало ногу – його забрала «швидка». Враховуючи потужність бомби, офіцерові пощастило, що він лишився живий. Вибухом також пошкоджено кілька легковиків. Пошуки «бомбіста» результатів не дали.

Професійна діяльність – основна версія замаху, яку розробляє слідство. За свідченнями джерела Тижня, протягом серпня – вересня департамент, в якому працює полковник, займався виявленням порушень у медичній галузі, й Голобков був безпосереднім учасником розслідування. Справа, розпочата як складова антитрамадольної війни, полягала у визначенні походження та шляхів постачання сильнодіючих медикаментів, надала можливість зібрати набагато цікавіший матеріал для роздумів. Виникло чимало запитань і до формування цін на ліки, й до відбору їх постачальників для потреб МОЗ. Відповідний звіт Голобков підготував у вересні.

Аналіз, зроблений контррозвідниками, може зацікавити урядових перевіряльників, які вивчають різкий стрибок цін на медичні препарати в жовтні. До того ж, значною мірою висновки СБУ могли перетинатися й із оприлюдненими результатами нещодавньої перевірки парламентського підкомітету з питань планування бюджетних програм і контролю за використанням бюджетних коштів у галузі охорони здоров'я.

Як свідчать результати перевірок, за відсутністю цінового контролю від початку року вартість лікарських засобів зросла на третину. Лише на анальгін і валідол у першому кварталі 2008–го ціни піднялися на 50–114%. Зокрема, гуртово–відпускна ціна пірацетаму торгової марки «Дарниця» збільшилася на 45,8%, торговельна надбавка – на 33%, уроздріб його продавали наполовину дорожче. В першу чергу накручували оптові посередники, через яких медикаменти реалізували виробники.

Та на особливу увагу заслуговує діяльність тендерного комітету при МОЗ. Те, що з року в рік необхідні препарати придбавають державним коштом у одних і тих–таки фірм, уже наводить на думку: конкурс – не більше, ніж фікція. Особливо з огляду, що аргумент «ми купуємо за оптимальною ціною» не завжди спрацьовує: часом ліки закуповуються за цінами, які в десятки разів перевищують середньосвітові.

У НАС ПЛАТЯТЬ БІЛЬШЕ

В Україні 17 цільових програм у сфері охорони здоров'я. На 100% із держбюджету фінансується протидія поширенню туберкульозу та ВІЛ/СНІДу, частково – централізовані заходи з лікування цукрового діабету, серцево–судинних і онкозахворювань, імунопрофілактики, трансплантації органів тощо. Ще в 2003 році з цією метою виділялося 500 млн грн, цьогоріч сума сягнула 1,7 млрд грн. Котрій з компаній дістануться ці гроші – вирішує тендерний комітет, що працює згідно з правилами, затвердженими у 2000 році.

Безпосередньо купувати препарат у виробника міністерство не може – для цього обирається посередник, який диктує свою ціну. І, наприклад, антиретровірусні препарати для лікування ВІЛ–інфікованих, які МОЗ придбав у 2004 році, коштували в 27 разів дорожче, аніж відпускає їх виробник. Та сама ситуація – з протитуберкульозними ліками. В Росії, Молдові чи Румунії вони коштують в рази (у 6–22) дешевше, аніж закуплені в цьому році Україною, стверджують перевіряльники з ВР.

У висновках, зроблених парламентською комісією, зазначається: «У сфері закупівель лікарських препаратів і обладнання діють кілька фінансових угруповань, які створили систему отримання надприбутків. Зокрема, при закупівлі засобів лікування за програмами «Онкологія», «Туберкульоз», «СНІД», «Розсіяний склероз» та ін. (обсяг державного фінансування в 2007 році – понад 500 млн грн, у 2008–му –700 млн грн) можна виділити дві фінансові групи, які контролюють практично 90% закупівель медичних препаратів за названими медичними програмами». Тільки за програмою «Онкологія» за 10–ма найменуваннями лікувально–діагностичної апаратури виявлено «перевищення суми фактичної ціни закупок МОЗ (33 млн грн) над ринковою ціною (19,4 млн грн) на 13,6 млн грн, що можна кваліфікувати як розкрадання державних коштів».

Перша зі згаданих груп – ЗАТ «Ганза» та ТОВ «Сумська аптечна компанія», контроль над якими приписують Петрові Багрію, президентові Асоціації фармацевтичних виробників України. В результатах перевірки вказується також на значний його вплив на керівництво створеного в 2006 році ДП »Науково–експертний інститут лікарських засобів і виробів медичного призначення», яким проводиться їхня технічна та доклінічна експертиза.

Друга група – ТОВ «Л–Контракт» і ТОВ «Фармацевтичні препарати регіонів«. На думку парламентарів, контролюється Андрієм Лірником. Член партії «Європейська столиця», він 2006–го балотувався у Верховну Раду, та сам зняв свою кандидатуру, був у першій п'ятірці списку «Європейської столиці» на виборах у Київраду.

Державний фінансовий аудит галузі медичного забезпечення за 2005–2007 роки встановив неефективне використання 221,3 млн грн, спрямованих на централізовані закупівлі лікарських засобів і медичного обладнання, 91,3 млн грн з яких – за лінією МОЗ.

А ВООЗ І НИНІ – ТАМ

Цікаво, що при подаванні тендерних заявок не йдеться про якість закуповуваної продукції. Якщо є відповідна реєстрація – вона якісна апріорі, – така позиція тендерного комітету МОЗ.

Тут усе не менш заплутано. Як розповідають у Всеукраїнській мережі людей, котрі живуть з ВІЛ (ЛЖВ), чиновники відмовляють у закупівлі препаратів певних виробників, хай навіть ті пройшли випробування за кордоном і є в списку ліків, рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ). Мотивують це тим, що необхідних випробувань в Україні вони не пройшли. Натомість перевага віддається дорожчим лікам місцевого виробництва, зареєстрованим в Україні, хай навіть вони не отримали міжнародного визнання. Тут, на думку представників ЛЖВ, прослідковується зв'язок окремих дистриб'юторів із керівництвом Інституту фтизіатрії та пульмонології, на базі якого проводиться реєстрація.

Так, цього року ТОВ «Фармацевтичні препарати регіонів» стало переможцем конкурсу з поставки препарату «капреміоцин» на загальну суму понад 11,4 млн грн за ціною одного флакона 119,7 грн. За даними ВООЗ, цей препарат в Азербайджані закуповується за ціною, еквівалентною 10,7 грн, у Молдові – 10,6 грн, Румунії – 6,45 грн. «Певна річ, рекомендації ВООЗ адресовані бідним країнам, які, не маючи можливості придбати оригінальні ліки, закуповують їхні дешевші аналоги, так звані генерики. Можна керуватися й європейськими й американськими, більш жорсткими, стандартами та купувати дорогі препарати в основного виробника.

Але мене дивує, чому Україна не звертається до тієї самої ВООЗ для отримання міжнародної сертифікації своєї продукції? – дивується Світлана Антоняк, завідувач відділенням СНІДу клініки Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського Академії медичних наук України. – Жодна країна (хіба що США) не віддає переваги власним стандартам перед міжнародними. Де гарантія того, що зразку препарату, поданому для реєстрації, відповідатиме вся продукція, призначена для лікування?»

Що стосується ВІЛ, лікар зауважує, що в нас у країні взагалі не проводиться аналіз і не береться до уваги той факт, що інфекція спроможна адаптуватися до нового середовища, здобувати стійкість до препаратів, а тому визначених хімічних пропорцій і поєднання з іншими препаратами слід дотримуватися з мікроскопічною точністю. А міністерство, встановлюючи, які ліки купувати, орієнтується на чистий, немутований, вірус. Унаслідок цього лікування (а місячні витрати на одного пацієнта становлять від $300 до $1000) взагалі не матиме жодного результату.

Ще минулоріч представники ЛЖВ пікетували МОЗ із вимогою розслідувати роботу тендерного комітету. За їхніми твердженнями, дорогі ліки, придбані в компанії «Ганза», були не лише недієвими, але й завдавали людям шкоди. «Торік держава закуповувала препарат «лопінавір» по $445 за упакування. У той самий час, Мережа ЛЖВ, на кошти, надані Глобальним фондом для боротьби з ВІЛ/СНІДом, туберкульозом і малярією, точнісінько такий самий препарат купувала за ціною в п'ять (!) разів меншою – $92, – розповів голова координаційної ради цієї благодійної організації Володимир Жовтяк.

– Нам вдалося переконати виробника знизити ціну з $445 до $233«. На чергових переговорах із виробником і постачальником препаратів було погоджено ще нижчу ціну – $92. Відповідний лист надіслали на ім'я міністра, та документ раптово «загубився». І Мінздоров'я знову виставило державі рахунок на $233. Після втручання громадськості лист таки знайшли, його взяли до уваги, й у присутності преси підписали договір на закупівлю препаратів за ціною $92».

«Нині нас дуже турбує доля зекономлених грошей. На них планувалося придбати препарати для попередження передачі ВІЛ від матері до дитини, розширити лікування для п'яти тисяч українців, закупити препарати для постконтактної профілактики, – продовжує Володимир Жовтяк. – Міністерство ж на три місяці затягло цей процес. Зекономлені ж 41 млн грн, яких так не вистачає ВІЛ–позитивним українцям, можуть наприкінці року просто пропасти».

Про це було повідомлено Вікторові Ющенку на координаційній нараді, присвяченій поширенню ВІЛ/ СНІДу, і в персональному листі. Президент, як завжди, покритикував прем'єрку: «Хоча в поточному році на зазначені цілі в Державному бюджеті України передбачено 108 млн грн, з огляду на відхилення української заявки в сумі $94,7 млн з боку Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією, ці засоби не забезпечать лікування всіх ВІЛ–інфікованих і хворих», – заявив він.

Чи очікувати відповідної реакції від прем'єра? Володимир Жовтяк, принаймні, сподівається на це. «Вже впродовж чотирьох років ми постійно розсилаємо листи, проводимо акції, – розповідає він. – Коли вдається достукатися до високих кабінетів, у перші дні якісь незначні зрушення помітні. Однак потім усе повертається назад. Аналогічно було й із рішенням про присутність представників громадських організацій під час проведення тендерів, врахування їхньої думки міністерством, участь у контролі за якістю медичної продукції. Проте ніхто нас нікуди не запрошує, ні про що не повідомляє, впливати на політику МОЗ ми не можемо».

«Попри всі заходи, до яких ми вдаємося, ціна на лікарські препарати у 2–2,3 раза вища, ніж середньосвітова», – додає Володимир Курпіта, директор департаменту Мережі ЛЖВ. На його думку, суттєво її знизити може Рада національної безпеки та оборони, визнавши поширення ВІЛ–інфекції загрозою безпеці держави та дозволивши закуповувати ліки безпосередньо у виробника, без участі дистрибютора. Проте це малоймовірно, оскільки від цього напряму залежать тіньові доходи чиновників.

 

Василь Васютин

Укр газ+

Категория: Мои статьи | Добавил: counter-strike (09.01.2009)
Просмотров: 641 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Copyright MyCorp © 2017
Зробити безкоштовний сайт з uCoz