Що важливо? Як проживемо ми, чи якою ми побачимо Україну по результатам наших вчинків? Чи не варто нам, снайпери, подумати над цим питанням. Чи так важливо нам сьогодні жити, чи може, варто подумати про життя майбутнє? Хто ми? „Божа” правиця, яка карає невірних, чи військо світла, яке веде до перемоги світла над темрявою? Стоїмо на порозі великих змін і сіпаємось то вліво то вправо, балакаючи, то про світовий уряд, то про жидівську загрозу, то про російську загрозу... Ми шукаємо загрозу усюди не бачачи її під носом.
Ми будуємо фантастичні ідеї про „партію” снайперів і про її безжальних катів. Що це? Чергове братство „меча і орала” покликане втнути голову цій гієні від „влади”? Що буде по результатах наших дій? Ким ми замінимо втнуту голову? Чи може маси на „демократичних” виборах віднайдуть заміну для неї і почнеться „царство небесне”?
Так, „воїни”, стоїмо перед питанням: „що далі?”. Знаходяться й ті, що вже місце підбирають для пострілу. Примітивні. І хто ми по тому? Чи розуміє „снайпер” результати своїх дій. Де там, він повний відваги, а очі налиті ненавистю і та затулила йому розум.
Хто наші вороги? Чи маємо ми поіменний список? З кого починати відстріл? ЧИ Є ІНШІ ПИТАННЯ НА ЦЬОМУ ФОРУМІ? Звичайно! Чим стріляти?
І доки бесіда буде вестись такими категоріями? Коли ми почнемо шукати шлях, а не пригати від мішені до мішені?
Дехто каже, що „снайпер” може бути без ідеї. Так, може – робот убивця. Йому байдуже в кого стріляти. Хто ж буде давати накази? „А судді хто?”
Звичайно, легко хизуватись своєю тупістю і називати усіх боягузами. Так, можливо „боягуз” і я. Але знайте зухвалі „сміливці”, ще жодна війна не вигравалась на невиправданих жертвах. Ви хочете принести себе в жертву? В ім’я чого? Зомбі які не знають ціни життю? Як же вони оцінять ваш подвиг? Звичайно як безмежний „0”. Чи за таку ціну ви продасте свою справу?
Життя набуває ціни лише у бою, лише у протистоянні з ворогом. І це не обов’язково кривава різня, це може бути війна на досконаліших рівнях, але усе це надає сенсу життю, а, отже, вказує на його ціну. І тільки ті, хто бориться, можуть оцінити жертву і наповнити своє серце наснагою до боротьби. Тільки ті хто борються можуть життя прирівняти до свободи і померти за неї, бо не бачитимуть сенсу жити рабом.
Раби проклянуть вас, бо порушите ви рабський спокій. Раби полюватимуть на вас за винагороду і здадуть вас владі. І даремно благати раба, пояснюючи, що робили ви те заради нього. Раб не зрозуміє, бо він не бачить нічого більш святого ніж власні потреби і лише заради них він живе.
Ваш постріл буде пострілом в нікуди. Він не породить ні хвилі ні реакції. Він буде використаний як привід припинити рух як такий і вчинити „законні” репресивні дії проти його членів, що при загальній аморфності населення рівноцінне повному його знищенню.
Що потребує зараз наш народ?
Правди!
Зомбований натовп звихнутий на ідеї заробити побільше грошей. Це страшна сила в руках його ж ворогів. Це натовп, який генерує дурнів для підживлення системи. Системі тільки те й потрібно. Вона буде підтримувати такий стан вічно, бо це її життя. Тому і тільки тому боротись проти системи простим відстрілом „гвинтиків”, все рівно, що намагатись приборкати канцелярською скріпкою тигра. Можливо ви й вколете у саме болюче місце, можливо він навіть відскоче, але що ж буде коли больовий шок пройде?..
Правди!
Якщо хочете когось зомбувати, зробіть три речі: „ налякайте, позбавте інформації, обігрійте материнською любов’ю”. Це ключ, який досконало використовується проти українців. Будь-яке порушення цього ланцюжка пробуджує „зомбі”.
Правди!
Звичайно, не варто говорити „зомбі”, хто він є насправді. Це викличе тільки обурення. Дурень поневолі, він ніколи не визнає себе таким. Йому треба подати достовірну інформацію. Щось, що б вирвало б його від цього „молочного вим’я” ЗМІ. Так це важко, легше когось пристрілити... Але що далі?
Правди!
Слід показати „зомбі” яке життя насправді. Він не потребує скиглення про „велич української нації”. Це все метафізика. „Зомбі” хоче чути прості речі. Йому їх треба дати. Не лякати його жидівською чи ще якою загрозою, а показати йому ворога істинного, маленького чиновника, основу піраміди влади. Маленького суддю, маленького мента, вбивцю лікаря чи брехуна журналіста. Нахабного начальника ЖЕКу.
Правди!
Не варто показувати на „Олімп”, шукаючи ворогів серед „богів”, варто глянути на тих, хто чинить їх і не зовсім їх волю. Розкрити „зомбі” очі, показати, що і проти чинуші можна вести переможний бій. А особливо, коли разом, а, особливо, коли не один! І з певною підтримкою.
Система не буде опиратись такій боротьбі поки люди боротимуться за свої права не зазіхаючи на її лад. Вона навіть підтримає їх. А, тоді як нація відчує смак маленьких перемог, коли „зомбі” стане людиною, тоді можна і до перемоги і до торжества людини над державою (звучить утопічно).
Тому шлях наш довгий, шлях тривалий, але він закінчиться переможною ходою.
Ми повинні структурувати форум і використовувати його лише для обміну інформацією, а не для пропаганди насилля. Гілки форуму я бачу такі:
- Юридичні основи - розпочатий ніком boxx опис поведінки з ДАІшніком, вже є спробою розкрити очі, дати крихітку правди. Це варто продовжувати...
- Зброя, основи військової справи, тощо – ця тема близька усім форумчанам, які вже не „зомбі”, а, отже, розуміють усю небезпеку і мають знати як захищатись і нападати. Це дуже важлива тема
- Психологія і соціологія – усі не „зомбі” мають чітко розуміти психологію „зомбі”, щоб проводити роботу серед них. Ми не повинні ігнорувати і психологію „правлячої” верхівки, щоб передбачити їх поведінку. Тема важлива, хоч потреба у ній не так видима, як у „зброї”
- Духовна основа – ми маємо чітко визначити Мету наших дій і вчинків, на основі якої ми маємо жити. Тільки так ми привабимо більше членів у наш рух. „прицілься і вбий” – звучить дещо примітивно, щоб бути метою. От „вбий заради майбутнього своєї дитини” – це вже мета (приведено як приклад, я не вважаю вбивство шляхом досягнення мети, як одним з варіантів - можливо).
Чітко слід сформулювати лозунг. Він має бути простим і зрозумілим аморфній масі. Має бути підхоплений „зомбі” і постійно лунати як бубоніння. У ньому має бути концентрована правда.
„Не скигли, Бог допомагає рішучим” – як один з варіантів. Агітки з такими лозунгами мають потрапляти скрізь. У ЗМІ в першу чергу. Це антикоди, це ключі до свідомості мас. Розворушимо натовп і отримаємо армію відданих „зомбі”. Збудимо натовп і отримаємо армію ЛИЦАРІВ СВІТЛА.
Хай буде!