Четвер, 24.08.2017, 08:02
Вітаю Вас Гість | RSS
Пошук
Головна | Дневник | Реєстрація | Вхід
МАЛЕНЬКА ПАРТІЯ СНАЙПЕРІВ
Форма входу
Меню сайту

Календар
«  Жовтень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Друзі сайту
  Locations of visitors to this page

Наше опитування
Як реагувати на злочинну вакцинацію, дозволену МОЗ?
Всього відповідей: 755

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2011 » Жовтень » 2 » МАТІР МОВ
МАТІР МОВ
11:57

ЮРІЙ КОБЗЕНКО

 

 

МАТІР МОВ

 

видання друге доповнене

 

 

ДНІПРОПЕТРОВСЬК

2011

 

 

 

Коротка біографія для обкладинки.

 

     Народився, нащадок саратовсько-пензенського землероба та, осілого у Придніпров’ї, цигана-коваля, Кобзенко Юрій Васильович, 14 лютого 1949 року в селищі Таромське, краймістя теперішнього Дніпропетровська. Після закінчення школи працював один польовий сезон робітником у археологічній експедиції, куди привело навчання в школі юних журналістів при обласній газеті «Прапор юності».

     Невдовзі життя спрямувало на залізницю де згодом набув у Д І І Ті фаху інженера по експлуатації залізниць. Потяг до мандрів та допитливість, котра й спонукала докопатися до витоку змісту слів, надихнули на вивчення арабської мови. Переклав Коран українською мовою, у віршах, та він і досі чекає в Каїрі свого часу в Аль-Азгарі.

     Порада товариша взятися у півстолітньому віці за вивчення мови Святого Письма, дала неочікувані результати. Довчився до того, що й самому запропонували викладати для початківців. Навчання продовжив у різних учбових закладах і, на цікавих та корисних семінарах. Освіта, отримана у мудреців привела до пошуків першоджерела рідної мови в Святому Письмі й написання цього словника, котрий трохи відхиляє завісу таїни: «Хто ми, звідки й нащо?».

                                                                        «Правда всюди є простою, а

                                                                         складною буває тільки брехня»

                                                                                    Григорій Сковорода.

 

 

ВСТУП

 

     Ніхто вам до пуття не розтлумачить справжній зміст слів: історія, борщ, бидло, Дніпр, Київ, хата, тощо. Спитайте будь-кого і почуєте розквічену балачку. Де ж тоді шукати істину, відповідь на роздуми: «Хто ми, звідки, нащо»? Адже,  як i всi, я вiрив  теревеням Московсько - Пiтерської науки, щодо, старанно перепаскудженого, змiсту слiв: русь, Україна, козак, хахол, слов’яни, якi ретельно пiд пильним синодально - луб’янським наглядом, запроваджувалися для вжитку, допоки у пiвстолiтньому вiцi, не заходився вивчати арабську та мову Святого Письма. Порiвняв тисячi, вживаних нами слiв, та видав те.

     Тим, котрі вірять, що Святе Письмо, - Божа Книга, Біблія вказує на точку відліку для всіх мовознавців. Майже 4000 літ тому, з нею було дане й письмо з граматикою. Тій мові передували акадська та, ще давніша, шумерська, розшифровані написи котрих, дивним чином співпадають з написами на Кам’яній Могилі поблизу Мелітополя. Могилі ж, вчені надають віку, близько 27000 літ. Чом тоді мовознавці так уперто шукають витоки наших слів у сусідських мовах, нехтуючи очевидним?

     Корені мови Святого Письма (√)матриця, котрій задають умови, отримуючи розмаїття земних мов. Іноді виникає думка, що слова часів Вавилонської Вежі, - кладка через потік часу-простору з витоку й до наших днів, а то й від мови паралельного світу, чи звукова стежка, котра рухається з іншого боку, озвучуючи тисячі земних.

     Ця книга спроба розгадати через корені сивої давнини справжній зміст того, що ми чуємо, чи промовляємо щодня, не замислюючись.

     Є такі, що добре розуміють силу  слова і, задля зиску свого, перекручують його зміст, пошиваючи нас у дурні. Ось приклад: якщо написати слово УКР літерами, що співпадають по звучанню, - то в перекладі матимемо: - осідати на землі, чіплятися за ґрунт, орати. До кореня, як і в інших мовах додаються афікси (префікси, суфікси…). Після чого матимемо; украй, украйн – той хто зачепився за землю і осів на ній у сивій давнині.

     Вас як навчали тлумачити слово «Україна»?  Окраїна? Чого, якщо слово «київ», мовою далеких пращурів,  означає основа, центр?

     Або ж назва «слов’яни», походження котрої усі вчені в мантіях та картузах с китицями тлумачать нам як – «створене від арабського (а в деяких джерелах, греко-латинське) «скалаб» - раб» і їм «клинить» мізки порівняти зі словом мови  Святого Письма, - цлав, чи арб. слаб, що в перекладі означає хрест, (початок системи координат), або сталь і від них будуються: – цлав, цлаві, цлавян, котре лише сліпий не порівняє з хрестян, крестьян. Кому ж це вигідно? Міркуйте…

     Іноді слова тої мови схожі з нашими і не потребують перекладу: сохагілка (з насадженим рогом), для обробки землі, або хата – стіни, кіт

     Бачите, - воно рідне. Чому ж тоді, нам  усіляко відбивали бажання вивчати ту мову? Якщо ж дозволяли, то під наглядом, повертаючи в, потрібному комусь, напрямку. Внаслідок цього маємо велику купу усілякого друкованого наукового сміття, котре геть збило на манівці усіх нас.

     На запитання: „- А що мені з того?” давайте відповідь самі.

     Якщо вам не байдуже до того, звідки ваше коріння насправді, в якій державі живете, та якою мовою говорите, - ця книга для вас.

     Плекаю надію, що цей словник стане для когось краплею-каталізатором у розкритті таїни народження мови. Не я перший…

     Свої відсотки, допустимих, помилок я тут маю і на абсолютну істину не претендую. Коли ж хтось не зрозуміє...  То й що з того?  Не переймайтесь.

     Я от не знав цього, більше ніж півстоліття, і жив.

     Якщо ж комусь воно цікаве - обов’язково прочитайте передмову!

 

                                                                                        Юрій Кобзенко.


УКРАЇНСЬКА  АБЕТКА

 

АА аа, ББ бб, ВВ вв, ГГ гг, ҐҐ ґґ, ДД дд, ЕЕ ее, ЄЄ єє, ЖЖ жж, ЗЗ зз, ИИ ии, ІІ іі, ЇЇ її, ЙЙ йй, КК кк, ЛЛ лл, ММ мм, НН нн, ОО оо, ПП пп, РР рр, СС сс, ТТ тт, УУ, уу, ФФ фф, ХХ хх, ЦЦ цц, ЧЧ чч, ШШ шш, ЩЩ щщ, ЬЬ ьь, ЮЮ юю, ЯЯ яя. 

Книга Юрія Кобзенка «Матір мов. Тлумачення слів широкого вжитку» - оригінальний, несподіваний приклад розгляду слів Святого Письма.

     Кожна людина, що свідомо проживає і творчо ставиться до свого життя, залишає після себе в пам’яті нащадків значну частину себе в цьому світі, в світі, що продовжує вдосконалюватися, збагачуючи природу Всесвіту, в якому не останнє місце займає здатність людей через застосування Слова спілкуватися між собою, як в сучасному, так і через багато років після свого життя.

     Людина стала людиною, коли стала говорити, коли взяла Слово і слово це  було від Бога.

     Автор запропонував нам прийняти участь у подорожі в часі, просторі та колу осіб. Він пропонує нам замислитись над сутністю Слова, його корінням та течією.  Мудрість пращурів, що творили Слово – ще і втому, що в Слово вкладена філософія буття і розуміння  цієї філософії виникає і супроводжує нас на сторінках цієї енциклопедичної книги. Поступово систематизуючи гігантський масив фактичного матеріалу, автор опрацював проблему багатовимірності мови Святого Письма, розтлумачив по кореням цієї мови понад 4000 слів, котрі ми вживаємо не завжди замислюючись про справжнє їх значення, або доречність застосування їх зараз. 

     Жанр цієї книги особливий і є не тільки словниковий, енциклопедичний, скільки філософсько-пізнавальний, виховний характер.

     Подорожуючи до витоків джерела Слова, до джерела Прамови, пізнаєш Світ таким, яким він створений був Творцем, без якихось перекручень та домислів людей.

     На нашу думку, книга написана для широкого кола читачів, для спеціалістів з вивчення мови та літератури, для молоді та студентів і являє собою правильний дороговказ для пізнання, навчання та визначення Природи навколо нас.

     Маємо надію на те, що автор не зупиниться на досягнутому і буде надалі працювати у вибраному напрямку дослідження слова та мови Святого Письма.

 

      З побажанням успіху!

                                                              Криворізький економічний інститут.

                                                                         Завідуючий кафедрою

                                                               української та іноземних мов,

                                                               професор, доктор педагогічних наук

                                                               Скидан Сергій Олександрович

Слово (Мова) ще в найсивішу давнину виявило себе як найуніверсальніша форма і Буття, і свідомості людини. Наголошую – найуніверсальніша! бо ще на зорі розвитку людства було розуміння, що мова (слово) – не тільки оболонка (форма), а й знак думки.

     Незаперечною аксіомою є те, що мова є своєрідним генетичним кодом нації, складовою частиною і засобом творення національної культури. Світова наука має аргументовані докази того, що українська мова є одна з найстаріших і найяскравіших мов за своєю мелодійністю та виразністю.

     Книга Ю. Кобзенка «Матір мов. Тлумачення слів широкого вжитку» є спробою розшифрувати по кореням мови Святого Письма значення слів, які ми використовуємо щодня, не замислюючись. Подорож у країну Слова дивовижна і потребує багато зусиль. І тому дуже добре, що це словникове видання допоможе розтлумачити справжній зміст слів: Україна, Русь, Київ тощо (2500 слів).

     Доцільно було б розширити поданий словник більшою кількістю слів.

     Дана книга розрахована і стане багатим  матеріалом не тільки для філологів, але й для учнів та студентів, тих, кому не байдужа доля мови.

 

                     

                                                            Старший викладач кафедри

                                                            української та іноземних мов 

                                                            Криворізького  економічного інституту

                                                            Київського національного

                                                            економічного університету

                                                            ім. В. Гетьмана.  

                                                                            Сафонова І. Г.

 

 

 

 

Скорочення

 

√ - корінь: дієслова, слова, або слово мови Святого Письма

абх. - абхазька мова.

амг. – амгарит, (ефіопська мова).

анг. – англійська мова.

арб. – арабська мова.

біл. –  білоруська мова.

бот. – ботанічне.

вір. -  вірменська мова.

гол. – голландська (нідерландська) мова.

грз. -  грузинська мова.

грц. -  грецька мова.

двн. – давнє.

д.інд. – давньоіндійський.

дцс – дивись це слово.

д.5г. –дощечка № 5, „г” з Велесової Книги.

івр. - мова синів Ізраїлю, - іврит.

ідиш – ашкеназійська мова.

інф. – інфінітив.

ісп. - іспанська мова.

кзх. – казахська мова.

кит. – китайська.

к-т. – кримсько - татарська мова.

лад. – ладино, (мова сефардів).

лат. – латинська мова.

лит. - литовське.

міст. - містичне.

млд. – молдавська мова.

МП – московський патріархат.

напр. – наприклад.

нім. – німецька мова.

рзм. – розмовне. А що це таке, - неологізм?

рос. - російська мова. Цим також позначаю усілякі „ізискі”  СПб.

рум. – румунська.

сем. – семітське, - і арабська, й іврит, та ін.

скнд. - скандінавське.

слов. – так у синодальному перекладі МП, - словянське.

слім. – словник слів з іноземних мов.

снск. – санскрит, (мова Рігведи).

ТБ – телебачення, телевізор.

угр. - угорська мова.

фєня - кримінальний сленг?.. Ненормативний, чи літературний іврит?

фр. - французька мова.

циг. –циганська мова.

ц-с. – церковно - слов’янська мова.

чук. – чукотська.

ччн. – чеченська мова.

швд. – шведська.

 

Ю. К. - Юрій Кобзенко.

                                                                             Що словяни, - то раби! 

                                                                               А може ма-хол?  (Ю.К.)

 

ПЕРЕДМОВА

 

водить у глухий кут теревенів про істинність, божественність, споконвічність, тощо. Причиною мовознавчих блукань стала заборона в 1919 році, вивчення мови Святого Письма. Тому, поколінню, котре всотало в себе ідеологію ХХ століття, вельми тяжко змінити свої погляди, примусити подивитися на все під іншим кутом зору. Та, ще Декарт висловив думку, що більшість проблем у людства зникли б, самі по собі, якби люди домовилися про значення змісту вживаних слів.

     Цей словник  (більше 5000 слів, порівняйте з циганським словником, - там 5300 слів) створювався, в першу чергу, для молоді, котра вважає Україну своєю Батьківщиною, незалежно від закінчень у прізвищах, рис обличчя, зросту, кольору шкіри й волосся, та належності до релігійних конфесій, або партій. Щоправда прочитання написаного, вимагає попередніх знань, напруженої уваги, міркування. Незважаючи на деякі мандри «мислію по древу» - інформація у ній вельми стисла і насичена, як і в Біблії. Щоби переконатись - можете порівняти наше слово «сотворив» (дцс) з його аналогом у Біблії. У першому випадку 8 знаків, у другому 3, а зміст однаковий.

     Тому й для кращого розуміння вам ще не раз доведеться повертатися до цієї передмови, щоби розібратися в основах побудови слів з коренів мови сивої давнини. Давайте залучимо для позначення  виразу «корінь» математичний знак - . Технічна освіта підказує, що десь, має бути й математична формула побудови слова та, поки-що, далі тетраедра пошуки не зайшли. Хоч далі ви знайдете висвітлення спроб, кількома ентузіастами, надати математичного вигляду мовотворенню. Майнула була думка, - залучити до цього логарифми, або числа Фібоначчі, - «Золотий Перетин». Та, забулося вже те, чому навчали кілька десятиліть тому.

     Закиди про безсистемність підходу до складення словника – відкидаю, бо бралися словники (вони є в переліку) і горталися, допоки за щось «думка зачепиться». Ті слова самі спадали на думку у будь-якому місці, - лише записуй, потім порівнюй з коренями мови пращурів далеких, нанизуючи мов коралі, допоки візерунок гарного разка намиста не складеш. Кінця-краю тому не видко.  Те що вчора не піддавалось тлумаченню – сьогодні виявлялось простим і зрозумілим.

     Додаток до назви книги «тлумачення слів широкого вжитку», не заради красномовства. Бувало, почуєш по телебаченню слово, але в жодному словнику немає його тлумачення. Деякі слова, «турботлива влада», навмисно не включала до словників, або нав’язувала свій зміст.

     Цікаво було розбирати і назви з різних куточків світу.

     Інколи йшов назустріч побажанням прихильників, от і поназбирав імен, прізвищ, слів, -  для окремих фахівців: медиків, юристів і, звичайно ж, для козаків, зібравши до окремих брошурок.

     Тут знайдете підтвердження того, що кожен, хто має українське громадянство, стає українцем і, лише тут може бути насправді – руським. І це не єдиний сюрприз бо, навіть для тих, котрі змалку кохаються в українській мові, стане зрозумілим – як же мало ми знаємо про неї.

     Кожен обирає свою точку відліку, та точку зору. Для прикладу подивіться на фотографію Місяця. Що там на поверхні, кратери? А тепер, заплющіть очі і, покрутіть фото навколо вісі (центру), тобто поміняйте точку зору з Півночі, на Південь. Що тепер бачите, - пагорби? Усе залежить від точки зору, висвітлення. Прикладом може служити й наша «Ч». Якщо її написати в Декартовій системі координат з параметрами (-Х; -Y.), - то при параметрах (+ Х; + Y.) – вже маємо лат. «h», котру в анг. називаємо – «ейЧ».

     Давайте домовимося, що за точку відліку візьмемо біблійне: „А було:  вся земля, - мова одна, а слова - речі, єдине”.  Бібл. Вавилон 11:1.

     У відповідності до цього, книга може вважатися і тлумачним словником, і довідником з побудови слів та виразів, і спростуванням стверджень про витоки слів з греки та латини (або ж із груп романо - германських, слов’янських та інших мов ), не заперечуючи стародавність санскриту, слова котрого теж тут наведені і розглядаються через біблійні корені.

     Переважна більшість слів, котрі нам подають у словниках іншомовних слів, як: англійські, грецькі, латинські, німецькі, французькі, або ж так звана фєня - насправді мають корені дієслів тисячолітньої давнини, й набагато точніше, цікавіше, зрозуміло і просто пояснюють зміст.

     Ми в Україні теж користуємось сучасними конструкціями слів, запозичених у інших народів і подаються тут вони для порівняння, або ж підтвердження їхнього походження від коренів мови Святого Письма. Земля - тісна місцина.

    Натяк на біблійне коріння української мови маємо у Омеляна Пріцака (вченого що володіє 50 мовами, а то й більше), котрий знайшов у Каїрській генізі листа київських купців Х ст., в якому ті пишуть хозарському кагану, що їхня громада „спілкується тепер руською мовою киян, тобто ханаанською”.  

     Мабуть писалося до Хрещення киян Володимиром і не було ще ніякого пієтету перед „істинно божественними мовами” – мудрою грекою та вульгарною латиною. Пригадується й з підручника історії, що Ромул з Ремом ссали вовчицю лише через тисячу років після того, як Мойсей отримав Закон.

     Так звані „чисто українські” слова при дослідженні  виявляються складеними з двох, чи трьох біблійних коренів, а то й ціле речення. Мети розібратися з усіма словами не було, але початок є, - то ж, не зайве буде й вам, знати хоч трішечки про ту мову.

     В ній  22 літери і всі приголосні. Голосних літер немає, а звуки є.

     Приголосна літера називається іцурзапор, перекривання (повітря).

     Голосні звуки називаються тнуа, (в арб., харакат) – рух (видих). Наша наука називає їх голосівками, чи огласовками.  При написанні вони пишуться окремими позначками: в початковому навчанні, Священних текстах, та у словниках, іноді в поезії. У всіх інших випадках без голосівок - лише приголосними. Тому не варто дуже перейматися тим – яким має бути голосний звук. Це ми бачимо й на прикладі нашої мови, коли У = О в прикметниках русь (ч. р.) та росія (ж.р.). Бо в тій же арабській всього три знаки для голосних „а”, „у”, „и”, а вам же чутиметься й „е” замість „а”, чи „і”. Те ж „и-і” може чутися як „у” (рос. БайконУр, кзх. БайконЫр), чи навпаки, наприклад: расійя (головна). Це дрібниці для Сходу, а для інших дуже незвично.

     Для порівняння з Заходом, візьміть: Румунія, Румыния, Romania. Яка голосна  буде найправильнішою? А тут весь набір арабських голосівок.

     Часткову відсутність голосних ми бачимо на Балканах - Црна гора, а не Чорна, вірменське прізвище Мкртчян, а не Макаренко, грузинська ріка Мткварі, а не Кура. В грузинське слово мцваді (якби ми його вживали, а не шашлик), хоч одну голосну та й додали б.

     Без голосних маємо й серб. ПРСТ – перст, ВРХ – верх, у чехів це - prst, vrch, krk шия, карк, vlk вовк, рос. волк . Та й своє маємо: «Кс-кс-кс!», «Шш-ш!..», «Тс-с!..».  

     Найнесприйнятнішим для вас буде те, що пояснення походження слова подається коренем  ( √ ) слова: - трьома, чи двома приголосними літерами. Але така особливість східного письма. Наприклад:

     Біблійний корінь, -√ С.Т.Р.  має такі значення: - приховане, схов, оберіг, таїна, удар, ляпас тощо. «Пережувавши» його у плині часу,  в нашій мові маємо СТаРоста, СТоРож, СТРаж, СТаРий, СТРіха, СТРій, магіСТР, майСТеР, мініСТР, монСТР, іСТоРія, міСТеР, міСТеРія, менСТРуація, ЕСТеР, НеСТоР, циСТеРна, СТеРва, СаТиРа, екСТРакт, проСТіР, або рос. АСТРахань,  СТРоить, СТаРить, СТиРать, иСТеРика, СТРанный, СТРанник, иСТаРхов, маСТуРбація, чи СТРуна, або ж - коСТуР, екСТРім, СТРата, маГіСТРаль і, навіть мафія Коза - ноСТРа. 

     Корінь має багато різновидів створених від основного. Так у арабів – близько 20 конструкцій дієслова (ц.сл. глагол), але використовують зараз близько 15. Ізраїльтяни ж спростили граматику і, для широкого загалу, використовуються 7 конструкцій. Візьмемо за приклад той же √СТР: СаТаР, НіСТаР, СіТеР, СуТаР, ГіСТіР, ГуСТаР, ГіСТаТеР. Та ще у кожного з них - 27 відмінностей! Зразу важко зрозуміти. Вивчати треба.

     Подивимось на  корінь слова штора, √ ШТР оберігати, поліція, жіночий статевий орган, де маємо ще й перехід «с» в «ш». В арб. √ ШТР штора. Захист, оберіг від сонця, опадів тощо. Чи √ ЛВВ супровід, оберіг, котрий маємо у нашому слові Львів. Ми забули чомусь, - щонайперше ЛьВіВські стіни були оберегом для людей, а вже потім предметом романтичних байок про братів Левів.

     Для Сходу, норма, - слова написані двома літерами (наприклад ЛД), прочитати як: ЛаДа, ЛаДо,  ЛюДина (слова наводжу наші). Щоправда √ ЛД тлумачиться нашим словом народження (де в сучасному слові «народження» маємо √ РД). Усе інше афікси, - префікси, суфікси…

      Як бачите й українське слово «народження» має √ і там. Просто при переході в українську дещо змінилось, той √ РД означає спускати, спадати. Говорять же іноді жінки: «Пустила я тебе у білий світ» (спустила додолу, навприсядки ставши, щоби задіяти земну гравітацію). Це зараз народжують лежачи. Не так було колись. Пологи, - робота. Хто лежачи працює? Та й у первісній природі – завжди треба бути готовим утекти, навіть полишивши плід… Всі ж бо харчуються плодами…

     А ще в давніх мовах є літери котрих чомусь немає в нашій абетці. Це «алеф», - À .  Далі цю літеру позначатимемо знаком ( ). Вона нагадує свастику. В рекламнонаглядному вигляді художники доводять її зображення до „Х”. Гадаю, що відмова від цієї літери була втратою і для  світогляду нашого народу, на його місце й значення у Всесвіті.

     Є „айн - ע”, схожий на наше „У”, його позначимо знаком ( / ).

     Майже всі підручники, призначені для нас, наполягають що ці літери лише підставка для голосівок. Але вони є і мають своє звучання.

     „Алеф” схожий на те, коли ви вдихнули перед стогоном, а потім перекрили горло начебто вирішуючи – стогнати, чи ні.
Переглядів: 812 | Додав: snayper | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Copyright MyCorp © 2017
Зробити безкоштовний сайт з uCoz